Розмір шрифту: А А А Колір сайту: А А А Зображення
Параметри Звичайна версія

Параметри шрифту:

Виберіть шрифт: Arial Times New Roman
Інтервал між символами: Стандартний Середній Великий

Параметри шрифту:

Чорним по білому
Білим по чорному
Синім по голубому
Коричневим по бежевому
Зеленим по коричневому

Головна / Новини та оголошення / Новини / Стягнення коштів в іноземній валюті

Стягнення коштів в іноземній валюті
12 червня 2019 року

Як відбувається звернення стягнення на кошти боржника, коли рішення винесено в одній валюті, а виконавцем виявлено кошти в іншій валюті?

З таким питанням часто стикаються як державні так і приватні виконавці. Однак, якщо державні виконавці воліють просто не здійснювати списання коштів в іноземній валюті, то приватні виконавці роблять це швидко і просто.

 

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Так визначає частина 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

У випадку, коли стягненню підлягають кошти в національній валюті, а у боржника на рахунку виявлена іноземна валюта, виконавець зобов’язує фінансову установу продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. Кошти, від реалізації валюти надходять на рахунок виконавця (органу ДВС) і тоді вже після розподілу спрямовуються стягувачеві.

Коли стягненню підлягає іноземна валюта, то виявлена валюта списується в звичайному порядку, а виявлена гривня підлягає реалізації на внутрішньому валютному ринку.

При необхідності виконання рішення в іноземній валюті, необхідно мати відкритих валютний рахунок. Частина 2 статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що органи ДВС та приватні виконавці за потреби можуть відкривати рахунки в іноземній валюті. Однак, приватні виконавці можуть відкрити новий рахунок миттєво, не виходячи з кабінету, а на відкриття нового рахунку для органу ДВС піде певний час.

Відповідно, можливі такі варіанти:

<!--[if !supportLists]-->·         <!--[endif]-->За рішенням про стягнення у національній валюті, виявлено національну валюту;

<!--[if !supportLists]-->·         <!--[endif]-->За рішенням про стягнення у національній валюті, виявлено іноземну валюту;

<!--[if !supportLists]-->·         <!--[endif]-->За рішенням про стягнення в іноземній валюті, виявлено національну валюту;

<!--[if !supportLists]-->·         <!--[endif]-->За рішенням про стягнення в іноземній валюті, виявлено іноземну валюту.

Перший випадок – класичний. Виконавець виставляє платіжну вимогу у гривні, списані кошти зараховуються на рахунок органу ДВС або приватного виконавця і тоді підлягають розподілу.

У другому випадку, виконавець виставляє платіжну вимогу, у призначенні платежу якої зазначає про необхідність продажу валюти. Кошти від продажу так само надходять на рахунок виконавця і тоді підлягають розподілу.

Бувають випадки, коли суд виносить рішення про стягнення коштів у іноземній валюті, а виконавцем виявлено кошти в гривнях. В такому випадку відбувається процес аналогічний попередньому, однак із продажем національної валюти.

Коли рішення ухвалене в іноземній валюті і виявлено рахунок саме в такій іноземній валюті, то така валюта просто списується на відповідний валютний рахунок приватного виконавця (органу ДВС).

Варто звернути увагу, що у разі виявлення іноземної валюти, платіжна вимога виставляється саме в такій валюті, а не у валюті, що підлягає стягненню за рішенням. Тоді у виконавців виникає питання яку суму зазначати у платіжній вимозі, оскільки невідомо за якою ціною фінансовій установі вдасться продати валюту і, відповідно, невідомо яка сума надійде на рахунок виконавця. Так, коштів або забракне, або відбудеться надмірне стягнення.

Згідно з усталеною практикою, у подібних випадках, в платіжних вимогах виконавці вказують еквівалент суми що підлягає стягненню згідно з курсом НБУ станом на день створення платіжної вимоги. В подальшому, у разі надмірного стягнення, надлишок повертають боржникові, а в разі недостатності суми, виставляють додаткову платіжну вимогу.

Правила оформлення платіжних вимог встановлені Главою 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004. Примусове списання коштів в іноземних валютах і банківських металів з рахунків клієнтів-боржників відбувається також відповідно до цієї Інструкції, але з урахуванням вимог Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.07.2008 № 216.

Так, при необхідності конвертації однієї валюти в іншу, у призначенні платежу зазначається, що іноземна валюта, яка списується, підлягає конвертації на МВРУ в іншу іноземну валюту (її назва) або те, що за національну валюту, що списується, купується іноземна валюта (її назва) з посиланням на статтю 49 Закону України “Про виконавче провадження” та назва, номер (якщо він є) і дата видачі виконавчого документа.

Заступник начальника Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області  Віктор Онищенко